Як затишно в маленькому кафе,
Коли рясним дощем асфальт умитий.
Маленький столик і осінні квіти,
Та келишок глінтвейну недопитий.
Як затишно в маленькому кафе.
Рояль замовк. Лиш тихо саксофон
Мелодію дощу спіймати хоче,
А дощ не піддається, він регоче,
То затихає, то в вікно стукоче,
Не хоче підспівати в унісон.
Й всміхнеться загадково музикант.
Я лиш на мить у нього закохаюсь,
А потім у реальність повертаюсь,
Назад, в кафе, де від дощу ховаюсь,
Де тепло, і кориці аромат.
Я подумки завжди туди лечу,
Коли дощить у осінь непогожу,
У те кафе, що на підвальчик схоже,
Де саксофон ніяк спіймать не може
Мелодію осіннього дощу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575376
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2015
автор: Олена Стасюк