Ранок засмучений, ліжко приручене
Терпить зітхання душі.
Спати не хочеться,думки морочаться.
Ти постривай,не спіши!
***
Вигляне сонечко й в твоє віконечко
Радість,Любов принесе!
Де й смуток дінеться, геть з мене кинеться,
Морось з душі утече.
***
Просто стомилася, бо так хотілося
Вірного друга знайти.
Тяжко,повірте,тяжко і гірко
Хрест одиноко нести.
***
Я все ж чекатиму і виглядатиму
Принца на білом коні,
Який кохатиме, все про все знатиме
- А в "бік" ходитиме? - Ні!
***
Думки помріяли і полетіли
Високо в небо, увись.
Щоб так здійснилося так, як хотілося-
Вір сильно,Мрій і Борись!
2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575446
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Валентина Мала