На серці зашпи́лю я ґудзики,
Сховаю від світу стигмати.
Щоб більше не чуть смутомузики,
На слух накладу собі вати.
А Всесвіт… чоло він почухає
І час розплете, наче нитки.
На рани легенько подмухає
І витягне серце із свитки.
І вуха відкриє, щоб чулася
Мелодія справжнього дива,
Щоб в нове душа загорнулася,
Щоб була я в світі щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575538
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)