Хто нас своєю любов’ю зігріє?
Хто приголубить рідненьке дитя?
Мамине серце за нас завжди мліє,
Мамине серце – джерельна вода!
Трапиться щось і відразу до мами,
Вислуха нас і промовить тихенько:
«Як мені, діточки, хороше з вами,
Хоч і болить неслухняне серденько».
Ніби недавно вона нас ростила,
Донька до школи не йде, а біжить,
Швидко час плине, вже одружила,
Ось, вже й онуків навчає як жить!
Так, крок за кроком, волосся біліє,
Мати, у гості, дітей з міста жде,
І пригостить, як вона лише вміє,
Ніби в долонях весь світ Їм несе!
Вже рученята тонесенькі стали,
Та, ще кружляє голубка рідненька,
Скільки в житті вона всього зазнала…
Мамо, моя сивочолая ненька!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575555
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.04.2015
автор: Юлія Лощицька