Весна, апрель,
Задушливий пилок
Скрізь облітае й пахне
Ногами втовчена трава ..
Я одиноку бачу шпаківницю,
За рогом чути гупання м’яча,
Лихий шльондрує мат – за
Широтою молодильних уст,
В падучім гомоні , моя
Стрясається душа, тут
Два океани, вибракуваного
Плато, повітом сходяться
Летить обнищено душа моя,
Й не, долітає рудим птахом…
А шпак, довірливий венед
Любовним співом , знову
Весну зачина, співає…
Розмаю віялом, мариться
Новий день! Долає хвилі
Мій невблаганний світ
Спини скоріш людей,
І зупинися сам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575616
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.04.2015
автор: джива