В мені весна, вона така казкова,
У неї гарно загортатися вночі.
Ослаблена і сирістю ще хвора,
Але із нею хочеться «могти».
Могти тікати із приміщень
До сонця, вітру і хмарин,
Любити навіть форму тріщин,
Залатаність старих сидінь.
Просити паросток з’явитись
Із крихітки тоненького зерна,
Хотіти знову народитись
У долі зовсім нόвого життя.
Могти підставити бліденьку щоку
До ласки променя й долоні,
І відчувати у свої великі роки,
Що можна пожалітись мамі…
18.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575651
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Долинська Людмила