Константін Велічков, Царгородські сонети: Сонет XXI


Чудесний  час.  Тремтлива  пісня  лине,
як  гімн  солодкий  в  ночі  глибині.
Як  лебідь-птах  маленький  човен  плине
по  хвилях,  що  під  місяцем  вві  сні.

Удалині,  між  небом  і  землею,
десь  світло  в  смутнім  просторі  тремтить;
і  місто  з  таємничістю  своєю
невидиме  у  мареві  стоїть.

Куди,  серця,  в  любові  і  надії
мчите  на  білокрилому  човні?
У  місто  чарівне  своєї  мрії?

Мчите,  коли  ще  ніч  у  тишині,
коли  любовний  жар  в  очах  зоріє
і  день  не  скинув  пологи  нічні!..

Константин  Величков  
Цариградски  сонети:  Сонет  XXI  

Час  чародеен.  Песен  затрептява
кат  химна  сладка  в  нощни  глъбини.
Кат  лебед  птица  ладья  малка  плава
на  лунний  свет  по  спящите  вълни.

Далек,  между  небето  и  земята,
трептят  светила  в  смутния  простор;
град  тайнствен  сякаш  дига  се  в  мъглата,
невиден  нивга  от  човешки  взор.

Къде,  души  влюбени,  се  стремите,
на  ладията  бяла  с  бързий  бяг?
В  градът  ли  там  вълшебний  на  мечтите?

Летете,  дорде  трае  нощний  мрак,
дорде  любовний  плам  гори  в  очите,
дорде  не  пръсне  всичко  дневний  зрак!...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575664
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 19.04.2015
автор: Валерій Яковчук