по\Ет 2

поет  помирає  повільно
як  вітер  стихає  вночі
мимовільно  
в  нікуди  слова  несучи
поет  помирає  як  квітка
поет  помирає  як  дикий
ніхто  не  помітить
поет  ненавидить
творіння  своє
поет  затихає  тихо
без  зайвого  шепоту  вітру
поет  помирає  від  примхи  -  
бути  завжди  потрібним
поет  не  повивен  бути
відомим  чи  просто  жаданим
поет  має  відчути
що  також  буває  поганим
поет  не  ярмо  і  не  благо
поет  це  нейтральний  творець
поет  сам  собі  альманахом
поет  пише  свій  власний  кінець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575673
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: ЕТ