Дарував мені Бог в цьому світі три сонечка ясні,
і, зігріта любов’ю, тепліє стежина важка.
Три надії, три віри і три захисниці прекрасні,
тільки людям судити, чи добра росте в них дочка.
Одна мати моя – там, де сонце вечірнє заходить,
що з останнім промінчиком витре сльозу каяття,
друга – Мати Небесна, що нас береже від негоди,
третя – ти, Рябино, пригорнула заблудле дитя.
Одна в Бога вимолює долю для мрійниці доні,
друга під омофором від лиха її вберегла…
Ну а ти, Рябино, простягни свої ніжні долоні,
приготуй для прийомної доні хоч крихту тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575763
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: MERIKEYU