Біжи, не обертайся… Ззаду кривда,
підступна ненависть блукає по п’ятам,
спіши і сподівайся скоро вийде
цілюще сонце із-за чорних хмар.
І не дай Бог зламати віру в себе,
відкрити серце сумнівам гнилим;
руками мозолистими розтерти
жагучу волю у їдучий дим.
Біжи, немає більше часу,
життя – лиш блиск розплавленого скла
і ти не встигнеш навіть втамувати
нестримну спрагу від його тепла.
Біжи, дивися завжди прямо,
Те що лишив позаду, пам’ятай!
Але ніколи, заклинаю я, ніколи
з покликаного шляху не звертай!
Біжи, не обертайся скоро сонця
цілющі промені запалять небокрай
і знай, уже не довго нам зосталось:
комусь у пекло, а кому у рай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575805
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Микола Савчук