Просто буває - ніч не мовчить
Та куля ніколи ціль не жаліє
Твоїх безмежних жовто- блакитть
Спогадом калиновим накриє
Просто ці ребра не кубики зовсім
І не складаються вени у пазли
Тіло як фантик, аж серце морозить
Втоптане десь, під чиїмись ногами
Бібіліотеки із днів непрожитих
Спалює кисень з останнім ковтком
Просто буває, так хочеться жити
Вірити все це було страшним сном
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575861
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Марамі