Я впевнена, повториться вояж
Валентина Малая
Одеські вулиці я дуже полюбила,
В "маленькому Парижі" я була,
Я буду згадувати,як удвох бродили,
Проте, я залишитись не могла.
...
А Чорне море звабливо,ласкаво
Мене торкалось, мов кохання спів...
І ти, такий зворушливий і рідний,
Не розуміла,що від мене ти хотів...
...
Твої я пам'ятаю цілування
Вночі на березі, на мокрому піску,
І ніжне-ніжне губ твоїх торкання,
Які були під "спостереженням знаку"
...
Можливо зорі всьому посприяли?
А може наші рідні ТерезИ?
Щоб наші почуття росли,буяли,
народжені на Золотому березі.
...
З другого люка показав мені ти Дюка
І тьощин міст кохання і замків.
І недаремно Катерину й фаворитів.
Та це ж відносин наших символи ,знакИ.
...
А потім посадив мене у поїзд
І я поїхала "навіщо" і "куди"?
Як наче зверху нам хтось каже:"Досить,
Попробуйте піти тепер сюди..."
...
Я сподіваюся,що знову я зустріну
Тебе,Одесу,море,друзів,пляж....
Бо я всім серцем і єством до тебе лину
І впевнена, ПОВТОРИТЬСЯ ВОЯЖ!
- серпень 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575980
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2015
автор: Валентина Мала