Ні, не тільки дерева в шеренгах веселих
Вздовж доріг демонструють сезонний убір.
Обживають шляхи і журні новосели,
Об які все частіш спотикається зір.
Вони кидають якір біди на узбіччі
І на хвилях немислимої частоти
Чийсь пронизливий біль і незміряний відчай
Посилають в ефір і в душевні світи.
Ті сигнали вриваються в дум наших плеса –
І миттєво у шторм обертається штиль,
І, немовби живі, тверезіють колеса,
Як зрина край асфальту малесенький шпиль.
Не означено – хто. Не означено – звідки
Тут, як промінь останній, ковзнув по землі…
До цятинки печалі схилилася квітка.
Набирає нектар полинових жалів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576028
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2015
автор: Ніна Багата