Не потрібно вбивати кохання
І не треба ховатись за гордість
Ще сьогодні поряд КОХАНА,
А вже завтра самотня старість.
ЗанавІски на лицях брехливих
І обманчиві посмішки друзів
Сотні поглядів...наглих...хтивих,
А у мене лиш Ти на думці.
Де та щирість всіх слів гарячих
І бажань, яких більше не буде...
Чи бувають такі незрячі?...
Такі...стомлені долею люди...?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2015
автор: Оленка Тимунь