Останнє зітхання нашого кохання
недожило до ранку: пробач!
Я не вбила його, я його берегла,
хоч вітер щоранку шептав: " Не треба!"
Я тебе не хотіла втрачати...
Чи віриш мені? Ти ідеш?
Я бачила вчора, як померло кохання-
залишились двоє чужих на землі.
Сльози троянд зібрало сонце в жменю
і розсипало із неба рясно по обіді,
кохання наше тоді вже не жило:
надломились долі, залишивши двоє хворих...
16.07.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2015
автор: Міка Оровська