Все, що тебе тримає, мов кулю земну кити,
Все, що не хочеш, а мусиш пройти,
Вся біографія числами і людьми,
Кожне сміливе "я" і непевне "ми" -
Викресли, викини, перегорни.
Чим менше у тебе опор, тим міцніше ти будеш стояти.
Чим менше часу, тим сильніше бажання жити.
І набільшою помилкою стала мета
Не сказати, а лиш говорити.
Всі твої рани колись відкриються.
Смуток всесвітній осяде на них сіллю.
Ціле життя ти наосліп тікав від болю
Аби вкінці захлинутися власною біллю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576195
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2015
автор: Zapadens`ka