Позавʼязуйте всі очі й не дивіться на цей світ,
Бо збуваються пророчі і згорає в свічці ґніт.
Бо тепла від свічки мало, парафін кругом смердить
Все – немов на місці стало, лиш рука чомусь свербить.
І нема про що балакать; переказано усе!
І нема куди податись, і спиртним від всіх несе,
І нема як розігнатись; бо підніжка промелькне!
Так стоїш немов на старті і тупцюєшся мов кінь
Де ж крила пегаса взяти і зметнути в височінь?!...
26.12.1987р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576292
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2015
автор: Мацик