№1 Що нам потрібно?

Людьске  буття  банальне  для  вищих  умів  нашого  суспільства,  але  надзвичайно  різноманітне.  Звичайно  все  трактується  етапами  розвитку  як  індивіда  так  і  соціуму,  що  викарбуване  у  нашій  підсвідомості  і,  незалежно  від  нашого  бажання,  відбувається  у  певному  алгоритмі.  Єдине,  що  у  нашій  власті  -  швидкість.  Час  нам  не  підвласний,  зате  швидкість  проходження  по  великому  рахунку  залежить  тільки  від  нас.  Саме  тому  одиниці  стають  міліонерами  в  21  рік,  а  комусь  і  життя  не  хватить  щоб  заробити  собі  на  достойні  похорони.  Хтось  скаже  дискримінація,  хоча,  насправді,  ви  самі  винні  у  своїй  невдачі.  Я  не  говорю,  що  всі  зразу  мають  бути  самодостаніми  егоїстами  та  йти  по  головах,  але  самовдосконалення  і  реалізацію  у  цьому  пагубному  суспільстві  таку  можливість  ви  маєте.
Ми  народжуємось,  вчимось  говрити,  ходити,  навчаємось  вчитись  і  використовувати  ці  знання  у  необхідні  моменти  життя.  Розвиток  думок  великою  часткою  залежить  від  зовнішньоьго  серодовища:  батьки,  викладачі,  друзі,  а  слідом  і    їхній  вплив,  виховання  і  встановлені  моральні  цінності.  З  часом  вони  коректуються  нашими  вподобаннями  і  захопленями.  "На  вкус  и  цвет  товарищей  нет".  Заходячи  наперед  скажу,  на  мою  думку,  є  три  загальні  правила  котрі  полегшують  у  деякій  мірі  наше  буття:
1.  зміни  -  ніщо  не  стоїть  на  місці,  усе  почате  закінчується,  ніщо  не  залишається  як  колись;
2.  гумор  -  потрібно  дивитись  на  світ  з  усмішкою  і  даром  являєтся  можливість  посміятись  над  самим  собою;
3.  парадокс  -  не  намагайся  пізнати  сенс  життя,  не  втрачай  час,  оскільки  життя  -  це  тайна.
Кожна  людина  в  певній  мірі  використовує  свої  знання  і  тоді  це  називається  мудрістю.  У  кожного  свої  мотиватори  руху.  Блаженні  ті,  хто  знає  ради  чого  жити  і  куди  хочуть  йти,  мають  поставлену  ціль  і  шукають  шляхи  її  досягнення.  Доля  ще  та  сучка,  завжди  старається  збити  нас  з  колії  і  надає  великі  і  маленькі  випробовування,  як  тести,  на  витривалість  і  після  дає  неоцінимий  досвід.  Оскільки,  час  являється  єдиною  одиницею  вимірювання  нашого  реального  світу  завдяки  йому  ми,  як  вид,  зуміли,  у  деякому  відношенні,  досягти  величності  у  самореалізації  як  у  технічному  так  і  у  духовному  світі.  
По  суті,  знаючи  всі  цінності  і  можливості  питання  "що  нам  потрібно?"  залишається  відкритим.  Можливо,  з  моєї  сторони,  виглядатиме  надмірністю  і  цинічністю  відповісти  на  це  питання,  але  тут,  як  у  демократичній  країні  із  правом  вільно  говорити,  я  можу  собі  це  дозволити.  Усі  ми  шукаємо  гармонію  із  самим  собою.  Бажання  знайти  себе  і  розвиватись,  розуміти,  що  ти  не  пусте  місце  -  необхідність  для  нас.  Єдинство  з  собою  як  у  будистів,  самопізнання  як  у  великих  філософів,  саморозвиток  і  вдосконалення  -  спортсменів  і  спадок  геніїв  науки.  
Надіюсь,  я  відповіла  на  питання,  хоча  б  самій  собі,  а  може  і  комусь  іще.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576309
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2015
автор: Sam Holgon