Зупиніться негайно трагічні хвилини!
Скропились кров'ю ромашки білі польові,
Вмирали і вмирають українські діти
На своїй страдальній хліборобській землі.
О Боже, за що вмирають хлопці молоді?
За що втопитись в сльозах має українська земля?
Хіба Україна вже не належить собі?
Хіба мало страждала історія мого народу?
Не вмирайте, прошу, українські солдати!
Не знущайся , доле, з нашого брата!
Ми хочемо миру у своєму не бідному краю.
Хіба це багато? Хіба це лиш мрією буде?
Маріє Свята! Я до тебе руки в молитві
Складу:"Дай миру і волі моїй Україні!
Хай не заплаче більше жодна українська мати
Над своїм сином - воїном-захисником!"
Нехай ні на сході , ні на півдні країни
Не червоніють більше українські рани.
Я прошу вас, вояки , лише одне:
Повертайтесь , кохані, додому живими...
24.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576319
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 22.04.2015
автор: Міка Оровська