Ти вищала: "Ох" і "Ах",
"Ні не тут, ой, ні, не так".
Я здригався з виском в такт,
Проклинаючи цей жах.
Ти просила трішки вверх –
Я підняв і ледь припер, –
Ти сказала, щоб тепер
Я на мить отак завмер.
Потім знов туди-сюди, –
Мовиш ти, – давай води.
Я у відповідь: "Гляди
До гарячки доведи".
Ну й ідеї з тебе пруть!
Молиш : "Ще рабом побудь".
Наливає очі лють,
Репетую: "Ні, забудь!"
Врешті чую: "Тут! О, так!"
Слава Богу! Ледь не вкляк!
Й заганяю, як мастак,
Молотком у стінку цвях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576331
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 22.04.2015
автор: Олександр Яворський