З чуттєвих, спраглих ниток доль
Я воскрешу вогонь розмови –
Зачну в'язати долю нову,
Сховавши давнє в антресоль;
І огортатиме туман
Зі слів-метеликів незримих,
Обніме, безневинно винних,
І розіллється в океан;
І світло душ засяє знов
Теплом і спокоєм в зіницях
Печаль відбілить; а на лицях
Свій знак лишатиме любов –
І легко, солодко думкам,
І тіло ввійде в невагомість,
Любов’ю в серці нову повість
Напише ангел щастя нам.
Згадають душі небеса,
Та щедрість благодаті бога,
І заповітную дорогу,
Де нас чекають чудеса.
А поки цей вогонь не згас
Розмови тихої і вечір
Чаклує нам – цілую плечі,
Вуста і руки – в сотий раз!
*
(відлуння; мотиви січневого вечора. початок розмови від N...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2015
автор: Касьян Благоєв