Коли слова, як чоловічі сльози,
тихенько капнуть на папір,
вантаж життя відвЕзуть вози
у мариво далеких зір...
Плоди бентежать в райському саду -
невдалий пошук вічного пізнання.
Мабуть не витримаю, скоро упаду
та дочекатися хоча б до рання...
А світ стріляє наче із гвинтівок,
війною йде на мене просто так.
Лишається гортати снів - листівок
і заправляти сонця повний бак...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576502
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2015
автор: Мандрівник