А було ж бонзам так добре,
Дітям їх - ще краще:
На готовому – не злодій
Хоч би і ледащо.
Їхнім Папам – кабінети
І пайки окремі;
Перші ж кинулись ділити
Наші з вами кревні.
І живе синок Пуценко
Зараз «по-новому».
На одні лише проценти
Із комун-улову.
Жаль ідеї вже не гріють
Що колись «морозив»,
Запускає нові в дію -
Ставити у пози.
Вже й не треба для розкрутки
Юрі барикада,
Знає, що наївним людям
Побрехеньки - рада.
Вже й без того розбереться
Як куди попасти,
Щоб не дать собі й онукам
Серед нас пропасти.
І по трупах й по-живому
Лиш би у краватку.
І щоб жону наряжону
Теж - у депутатки.
Що йому моральний кодекс –
Логос комунізму?
Підбере до черні коди
А як ні - то клізму.
Тож, без всяких, соц - ідеї
Юрі не годяться:
Що, як раптом, в них плебеї
Схочуть розібраться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576511
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 23.04.2015
автор: Jeanne/Жанна/