Життя пливе кудись, спішить, минає...
Але куди? У чому ж суть життя?
І як, скажіть, прожити кожен має,
Щоб не шкребло у серці каяття?..
Якби ж то можна кінострічку долі
Нам прокрутити хоч один разок -
І щось змінити! А тоді поволі
Корегувати кожен хибний крок...
На жаль, не можна... І тому в хаосі
Минають дні і ночі в забуття...
Здається, щойно літо... А вже осінь
Фарбує книгу кольором буття...
Спішімо жити! Бережімо душі,
Щоб ТАМ очей не зичити в Сірка!
Хай тут гріхи осиплються, як груші,
І змиє їх очищення ріка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576591
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.04.2015
автор: РОЯ