Коли ти залишиш кохання в кімнаті і вийдеш...
Зачиниш всі вікна і двері.І цвяхи у раму.
Кохання тихенько помре...Ти його потім знайдеш.
Та тільки сильніше зачиниш відчинену браму.
У нього не буде могили.Лілей не принесуть.
І хрест дерев"яний йому із смереки не зріжуть.
Малі Янголята тихенько в куточку заплачуть.
І через століття про нього віршами розкажуть.
Мій смуток про нього всю душу проїв.Я навмисно
Зробила маленьку могилу і квіти садила.
Із спогадів дощ там на хрест шив віночок-намисто...
І осінь із листячка ладаном шепіт кадила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576624
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2015
автор: Відочка Вансель