Не жени мене в темінь від себе
Не кажи, що не віриш словам.
Бути поруч з тобою потреба!
А без тебе самотній туман...
Збережи моє серце, тримай
В теплих, ніжних, коханих руках
Там для нього той бажаний рай,
Що ябачила в сонячних снах.
Заховай у долонях, сховай!
Огорни своїм словом ласкавим.
Я дарую тобі його, знай-
Воно з іншим не буде яскравим...
Не даватиме світла у млі
Згасне в холоді тихім, безжальнім,
Не зігріє моєі душі
На стрімкому повітрі і шквальнім.
Я довірюся крилам твоїм!
Не боятимусь впасти на скелі,
Загубитись в краю степовім...
Не жени моє серце у темінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576817
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2015
автор: Катерина Сокіл