За мить… до літа…

-Волосся    заквітчати
Не  забудь…
-Навіщо  це?..    -  Можливо,  буде  –  танець…
-Але  ж…  збиралась  я  в  останню  путь…
-Із  цих  причин  горить  
   такий  рум’янець

Червоним  маком  
В  тебе  на  щоці?..
-Червоним  маком?..  та  не  може  бути…
Послухай,  як  курличуть  журавлі…
І  божевільним  
   присмаком  отрути

Гірчить  вино…  
Злітають  із  орбіт
Знайомі  зорі…  і  зникають  –  квіти…
Тримай  мене…  коли  весняний  цвіт
Накриє  сніг  
   за  мить    одну  до  літа…

Коли  наосліп
У  пітьмі  іду…
З  шляху  збиваюсь…  знову  повертаю…
І  зрештою,  нічого  не  знайду…  
-Чому  ж  ?..
     -  Бо  я  не  знаю…  що?!  -    шукаю…

-Можливо,край?..    
-Але  ж  –  немає  –  краю!
Лише  снігів  полярних  біла  суть…
-По  маргаритках  я  тебе  -    впізнаю…
Волосся  заквітчати  
     -  не  забудь…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576844
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2015
автор: гостя