Вже понад рік
ворог запускає систему "Град"!
ВСЕ!
Немає людей, житла, майна....
Крики, постріли
знов і знов
Одна лиш куля. Пляма. Кров.
Зупинився серця стук.
Дано одне життя,
його звали Олег-32 роки,
забрала ще одну людину
ця жалюгідна війна….
Хоча ні!Він загинув у АТО!
Влада боїться цього слова з п'яти букв,
за добу загинуло дев'ятеро бійців,
щодня таких не менше приймає небо,
а скільки ще без ніг та без рук,
побільшало психічно та душевнохворих,
не обійшлось без суїцидів,
дитячий сміх на Сході стих….
Ішов солдат,
руки в крові.
Чути вибух гранат,
а мені,ой не весело,мені…
Брата на фронт забирають,
життя єдиної дитини скільки матерів втрачає?
Брат без брата,
матір без сина,
дідусь без внука,
дівчина ….
Там пекло,там пітьма!!!
Кров з болотом,
плачуть небеса,
ще все вилізе боком….
А цивільні люди п'ють,
студенти жодного клубу не пропускають
Оце життя!Оце краса!
Твоя трава?
Ну то дай закурити!
Діти мажорів Рендж-Ровер вибирають,
Петро-волонтер копійки на армію збирає,
Славік-депутат яхту будує,
Ігор-прокурор на Ямайці відпочиває.
В одній державі
2 світи
де «верхушка» жере й не нажирає,
де «в немаючих маюче забирають»
Згідно пророцтва Нострадамуса
ворога прокляття чекає-
все ефектом бумеранга
в цьому світі управляє
Задумайся,що робиш ти?
Задумайся,що у твоїй голові?
Може,саме тобі будувати Україну з руїн,
починай з себе,
виходь із чотирьох стін!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576890
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.04.2015
автор: Сльози Фенікса