Держа́ва хворіє, країна – недужа́,
Донба́с – у крові, анексо́вано Кри́м.
Російські війська́ Україну паплю́жать,
А ми́ зволіка́єм: «Не гря́нув ще грім».
Як у́ лихома́нці, курс гри́вні стриба́є,
І гіпертонія пода́тків росте́.
Цін ка́рдіогра́ма до сте́лі сяга́є,
Пита́ння свідо́мості – те́ж не просте́.
Брехне́ю зара́жені всі бюрокра́ти
держа́вний бюдже́т роз’їдають Глисти́
І знов ожиріння серде́ць в депута́тів -
Росту́ть їх раху́нки, як тіло кісти́.
Аго́в, лікарі! А де ж ви́ причаїлись?
Чому́ не ліку́єте зе́млю батьків?
Чому́ від наро́ду свого́ відхрести́лись,
Нато́мість пусти́вши в коша́ру вовків?
Чому, мов щурі, поховались по но́рах
Назвавши себе пастуха́ми ове́ць?
Вовки́ роздирають ота́ру по го́рах,
Та це́ не торка́ється ва́ших серде́ць.
Ви правди не кажете зло́діям в о́чі,
Хаба́рник про пе́кло нічого не чу́в,
Бо Господу церква служити не хо́че,
Пророк - голос Істини зо́всім забу́в.
Як ті фарисеї, за букву вчепи́лись,
А Слово Святе зодягли в формалізм.
Недба́лістю, замість води, охрести́лись,
Байдужістю спровокува́ли сади́зм.
Пора одягну́тись у білі хала́ти:
Це - відповіда́льність за вла́сний наро́д.
Почніть милосе́рдям його лікува́ти,
Стерильним тампоном закри́вши свій ро́т.
25.04.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577002
Рубрика: Поетичні афоризми
дата надходження 25.04.2015
автор: ПВО