Філософія буденності
Карколомно летів вниз
Перевертався і вдарявся в наріжне каміння.
Врешті-решт – «завис над прірвою»
І надіявся лиш – на одне спасіння.
*****
Поправку він зробив на ненависть до злого
І викинув з вікна цей горезвісний яд.
*****
Це дійство закінчилось одним смертельним змахом
Враз зойкнула душа – і жертва повалилась.
Бруднішого кінця у крузі не чекали
Й мовчазно розбрелись по сторонах усі.
Через хвилину там уже б, нікого не застали
Тільки лиш тіло, що лежало – все в крові.
P.S.
Безжалісно вбивав і сам так був убитий.
Закон життя іще раз підтвердив грізну суть…
05.12.1995р.
*****
Він продавав свій час;
Бо знав, що так його у декого бракує.
І не вказав ціни;
Бо знав, що золотих в тих декотрих – немає.
*****
Знав на чиїй стороні правда,
Але нічого сказати не міг;
Хабар приліг до серця, схопив за горло
І не давав вимовити ані слова.
*****
Козаченькам нічого не залишалося робити –
Як тільки свистати. А всі марусеньки –
Плачуть, плачуть і плачуть …
*****
Україна – мов зелений плід на дереві,
Який чомусь ніяк не може дозріти.
*****
Музика лилася по-різному:
Одна – як водоспад,
Друга – як чистий тихенький струмок,
А третя – як помиї з відра.
*****
Місяць подивився у відро повне води,
Але там уже хтось сидів.
Вони навіть не перемовилися і словом,
Як надбігла хмаринка і порозганяла їх,
А сама швидко накрила усе відро
І жадібно почала пити з нього…
*****
Добре мався злодій, у достатку
І будь-яку діру – мав добру латку.
*****
Хотів збрехати та не міг;
Очі дуже сильно видавали.
*****
Зробив із писка він халяву
І поливав усіх і все…
*****
Зажурився; бо не знав де грошей взяти,
А хтів їсти, пити і гуляти.
Пʼяний він заліз у це болото
І просидів там – до днів своїх останніх
*****
Лицар наспіх зняв свої доспіхи
Й дама серця стиха застогнала;
Мав аргумент добрий і довгальний
Для жінок потішний і стояльний.
*****
Нічого не бачив, нічого не чув
І як екскаватор – під себе горнув…
*****
Плекав надію – як дитя
І вірив в краще майбуття
Дитя це - з кожним днем зростало,
Надія - маревом здавалась…
*****
Цінити ми не маєм права;
Бо все творіння – є безцінним.
*****
Краще голодним блукати по світу,
Ніж жирувати тупим рагульом.
Березень 1996р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577086
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.04.2015
автор: Мацик