Келихи донизу, голови доверху -
Комусь дах зриває, і уже є жертви.
В темряві, без світла ми шукаєм втіхи
Без жалю та міри... Мозок вже поїхав...
Сливовий смак перемитих кісток,
У грудях тепло, голова — без думок.
Сказав би - кінець, та, скоріше, - початок.
І хлопчикам сумно, як немає дівчаток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577111
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2015
автор: Витісненні емоції