[b]«Уві сні і наяву»[/b]
[color="#0c09d9"][b][i]Зустрів тебе торішньою весною
Коли ти йшла по Києву сама
А личко, вмите ранньою росою,
Таке чудове - кращого нема
В косі барвиста, жовто-синя стрічка
Де колір неба, сонця і тепла
Сама ж, струнка – нагадуєш смерічку
Мов з казки чарівної ти прийшла
Хода неспішна, грація - царівни
Засмаглі ніжки - непристойно рівні!))
Такі, що не відІрвеш ти і очі
Якби не інші, зваби ще, дівочі))
Одна така, на тисячі людей
В голівці милій, тисяча ідей
Куди піти, що бачити ти хочеш
Бродив з тобою, я аж до пів ночі
А потім ми співали ще пісні…
А потім…все було немов у сні…
Я думав, що наснилася мені
Якби, не були разом, всі ці дні
Та що там дні, минає вже і рік
Та що там рік – часу я втратив лік))
© Микола Карпець (М.К.)
*26.04.15* ID: №577123
[/i][/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2015
автор: Микола Карпець))