Ще не згубило літечко краси,
Буяє навкруги зелене море,
Ще ранок пісню слухає коси,
Купає вечір у ставочку зорі.
Вітри частенько бігають в поля,
Їм прохолоду щоб подарувати,
Лукавий дощик душі звеселя,
Зозуля притомилася кувати.
Згори сміється сонця жовтий диск,
Скінчити день ніяк не поспішає,
Якщо потрапиш ти якось сюди,
Згадай, що і в землі також душа є,
Красива й щедра, вимита дощем,
Всьому і всім там місця вистачає,
Лиш їй довір душі своєї щем,
Знай: зради й підлості вона не пробачає. 26.08.2014.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577244
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.04.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)