одного разу мене запитали: "хто я?"
хм... здавалось би, дуже дивне питання.
дівчина, людина, особа -
в голові прокрутилось купа варіантів,
але жодного, жодного вірного...
щодня, лягаючи спати, я задаю собі це питання.
щодня, лягаючи спати, я шукаю
вірний
варіант
варіант, який би дійсно
вартував бути відповідю на дане питання.
але чомусь,
здавалося б, найпростіше запитання
стало найважчим.
запитайте в мене краще щось з політики.
так, я ніц не тямлю в ній,
але, здається,
дати відповідь на схоже питання
було би, справді...
справді, легше.
ніколи...
ніколи, не ставте запитань на кшталт: "хто ти?"
"ким ти хочеш бути?"
чомусь саме в цей момент мені згадуються слова із пісні:
"не питай мене ніколи хто я,
коли мене не стане, відповідь прийде сама.
язик, повір мені, шалена зброя -
вбиває все, лишає лиш слова".
ніколи. чуєте?
ніколи не смійтеся з чужих мрій
ніколи
не ставте
подібних запитань.
26.04.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577292
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2015
автор: Інна Куліш