Пусти мене ,я знову на коліна стану,
пусти до вас хоть просто у ввісні
Дозволь обняти мені рідну Маму,
Бо мало стало світла на землі ...
Я так хотів ,але не встиг їй розказати,
я мало знав ,та може мало вмів ,
Міцну любов свою я щиро показати ...
напевне міг ,а може просто не хотів.
Життя іде рахує кроки за ногами,
роки пливуть,змивають за собою час.
Пусти благаю ще разок до Мами,
дозволь сказати вибачте ще раз ...
Так було гірко,і водночас мало ,
тих рідних слів,любові, доброти.
Коли в житі так матусі вже нестало ,
я теж хотів за вами в слід піти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577319
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2015
автор: Pastych