Криниця спить, у рясці став,
Сіяє Місяць круглолиций,
Своє кохання я приспав,
Надходить вечір таємничий.
Зоря торкнулася зорі,
Зареготали в небі хмари
І випала роса в дворі,
На нашу стежку, як примара…
Туман покрив рясні сади,
Цвіт переплівся, наче долі,
Біла пелюстка – не сніги,
Покрила все зелене поле.
В кущах співають цвіркуни,
Регочуть жаби біля ставу,
Пасуться коней табуни,
Шукають мілку переправу.
А ти не спиш, вдаєш, що спиш,
Дивлюсь на зорі зорепаду,
Моя єдина - мій малиш…
Чарівна квітко, вишнепаду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577348
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2015
автор: Віталій Назарук