Дніпро тече тихенько,
До моря не спішить,
До нього далеченько,
А тут земля горить.
Потрібно напоїти,
Щоб все на ній росло,
Усі змогли б радіти,
Щоб їжі скрізь було.
Він не реве й не стогне,
Пороги він ковтнув,
Електрику нам гоне,
Тож нас він не забув.
Він русичам прадавнім
І козакам служив,
При спротиву преславнім
Він ворогів топив.
Великий і могутній,
Красивий виднокрай,
Він скрізь у нас присутній
І ти про нього дбай.
Він не стічна канава
І не сміттєвий бак,
Він наша сила й слава
І завше буде так.
Тож бережім, панове,
Як батька наш Дніпро,
Гей, покоління нове
Робіть йому добро.
27.04.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577375
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.04.2015
автор: Георгій Грищенко