Нехай вже швидше сонця промінь:
Зігріти землю нашу, душу! -
Бо ж сліз отих, як весни повінь,
Що залила навколо сушу.
Так, плачемо, та є надія,
Що бачить день у сяйві сонця,
І віра наше серце гріє -
Вона не знає зовсім донця!
27.04.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577548
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.04.2015
автор: Людмила Дзвонок