Заколисує мелодія дощу
прозорими своїми слізьми
я тугу з серця відпущу,
неначе вийду із пітьми.
Та нагадає дощ мені,
як йшла до тебе вдалечінь,
у мрячній неба сивині,
кохання твого світлотінь.
Гойдалася тоді у хмарах
твого «кохаю» мрійлива луна,
та чула я в серцях ударах,
любові нашої бринить струна.
Ллє дощ, мелодія в повітрі
й плину часу не спинить,
тепер між нами кілометри,
але звучить струна, бринить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577613
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2015
автор: Ниро Вульф