Сиджу, дивлюся на природу,
Позеленіло майже все,
На вулиці повно народу
Й приємне в кожного лице.
Гуляють діточки й бабусі,
Бульвар від ігор їх кричить,
У незупинному всі русі,
Бо рухатись, то значить жить.
А в небі сонечко аж сяє,
Прийшло тепло, прийшла весна
І кожен з нас вже добре знає
Ось заквітує ще вона.
У світ кохання і любові
Людей тоді вже занесе,
У кожнім погляді та слові
Ми дуже вдячні їй за це.
Ворожа злість життя не спинить,
Воно від Бога, не від них,
Тож він по своєму учинить
І вбереже людей від злих.
28.04.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577636
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2015
автор: Георгій Грищенко