У ніч весняну розцвіла зоря

У  ніч  весняну  розцвіла  зоря.
Та  де  ж  ота,  єдина,  де  ж  моя?..

Невже  шукати  й  досі  я  не  вмію?
Дивлюсь  у  вись  –  від  думки  шаленію,

що  скоро  день  прокинеться  в  покосах  
і  стрічки  верболіз  пов’яже  в  косах,

росою  врешті  вмиється  земля…    
Куди  ж  дорога  стелиться  моя?..        

Знайду  стежки,  побілені  роками,
не  гратимусь  з  химерними  рядками,

з  своїх  думок  я  розпочну  жнива  –
нехай  у  пісні  Муза  дозріва.

Довірившись  премудрому  Пегасу,
на  балачки  не  гаятиму  часу,

зловлю  краси  веселий  переспів,    
віддам  себе  в  полон  до  щирих  слів.

Нехай  квітує  молода  зоря,  
і  не  чиясь,  а  рідна,  а  моя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577688
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2015
автор: MERIKEYU