Ен Бронте, Зов


О,  як  же  я  стомилась,
Хоч  сльози  не  течуть;
Від  сліз  стомились  очі,
а  серце  від  плачу;

Моє  життя  самотнє,
І  дні  тяжкі  були,
Стомилась  я  страждати  –
Чи  прийдеш  ти  коли?

О,  знай  же,  що  бажання
Моє  –  щоб  тут  був  ти,
Мої  надії  гаснуть,
Тож  не  барись  прийти!

Anne  Brontë
Appeal

Oh,  I  am  very  weary,
Though  tears  no  longer  flow;
My  eyes  are  tired  of  weeping,
My  heart  is  sick  of  woe;

My  life  is  very  lonely
My  days  pass  heavily,
I’m  weary  of  repining;
Wilt  thou  not  come  to  me?

Oh,  didst  thou  know  my  longings
For  thee,  from  day  to  day,
My  hopes,  so  often  blighted,
Thou  wouldst  not  thus  delay!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577752
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.04.2015
автор: Валерій Яковчук