Тим, кого вже нема…

Найгірше  в  нашому  житті,
Коли  час  йде  на  хвилини,
Коли  не  встигаєш  зустрітися  з
людьми-
Більше  не  буде  з  ними  митті.

Бо  їх  не  стало...
І  не  прийдуть,  і  не  поплачуть.

Ти  не  почуєш  їхній  голос,  
Ти  не  побачиш  їхні  очі.
Лише  лиш  спогади  одні,
А  люди  вже  лежать  на  дні.

Вони  не  скажуть  більше  слова,
Не  чутна  більше  їхня  мова.
Тепер  нема...  Їх  більш  нема,
В  землі  людина  вже  сама.

Тепер  лиш  пам'ять...  Лише  пам'ять...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577775
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.04.2015
автор: Даша Багнюк