Найгірше в нашому житті,
Коли час йде на хвилини,
Коли не встигаєш зустрітися з
людьми-
Більше не буде з ними митті.
Бо їх не стало...
І не прийдуть, і не поплачуть.
Ти не почуєш їхній голос,
Ти не побачиш їхні очі.
Лише лиш спогади одні,
А люди вже лежать на дні.
Вони не скажуть більше слова,
Не чутна більше їхня мова.
Тепер нема... Їх більш нема,
В землі людина вже сама.
Тепер лиш пам'ять... Лише пам'ять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577775
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.04.2015
автор: Даша Багнюк