Як роки осідлають плечі,
Коли жити не стане сили,
Тоді лише «курли» лелечі,
Почуття зможуть воскресити.
Бо весною, інакше сонце,
Навесні всім чомусь не спиться,
Все життя наче на долоньці,
А кохання неначе криця.
Коли вишні біліють цвітом,
А кохання не влазить в груди,
Тоді вік вже не буде віком,
Бо любов лине звідусюди.
Скиньте старість, яка на плечах,
Пригорніть до грудей дружину,
Пролунало «курли» лелече,
Що розтопить років крижину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577782
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Віталій Назарук