Здається, що нічого особливого:
Млинці стоять в очікуванні чаю…
Для себе я раптово помічаю,
Що в миті усю сутність відчуваю
Жіночого, буденного, щасливого:
Допоки кухня свистом не наповнилась,
За фантиком полює вправна кішка –
У донечки не кішка, а потішка…
І шуму, як зазвИчай, більше трішки,
Вловило серце в мітку надважливе щось:
Як тато з сином в грі одній захоплено
Вирішують стратегію й порядок…
Чогось нема – усього у достаток,
Не визначальним статус є чи статок
Для щастя, що буденністю охоплено:
Вишневий сніг в полоні вітру сивого,
Гроза невдовзі. Хай собі гуляє…
В теплій оселі чайник закипає,
Звичайно надзвичайний день стихає ,
Здається, що нічого особливого…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577810
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Серафима Пант