То біль народу мого.

На    сході  у  нас  якесь  непорозуміння.
Всі  хочуть  жити  в  злагоді  і  мирі,
ніхто  нікому  не  бажає    зла,
лише  смертями  переповнена  земля,
де  надра  корисних  копалин
міняють  плин  життя.

Шахтар  воює  з  земляками.
Де  скільки  шахтарів  набралося
у  нашої  земельки  ?
Це  мабуть,  "профспілки  "
у  гості  запросили  з-за  кордону
десятки  тисяч  "шахтарів",
які  в  руках  тримають  зброю,
яка  не  є  відбійним  молотком,
а  значення  несе  в  собі  то  інше.

Багаті  бідних  зіштовхують  лобами,
щоб  іскри  йшли,  щоб  розгорівся  жар.
Багатим  толку  аж  по  вінця,
а  бідним  лише  зігнутий  п'ятак.
І  купа  трун,  які  поїдуть  у  дорогу,
з  вантажним  номером  двухсотим...

То  біль  народу  мого,
то  біль  народу  твого,
то  наш  великий  біль.
Немає  горя  тут  чужого  -
є  біль  єднання  і  журби...

Людмила  Яблонська.
25.04.2015  р.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577817
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 29.04.2015
автор: Людмила Яблонська