Якби міг,
Щодня б дивився на твоє серце,що розпускається:
Воно наймиліша і найсолодша з відомих мені квіток.
Твоє серце пахне м*ятою,маргаритками,імбирним печивом,
Містом у якому ти живеш,асфальтом,бензином,віршами
І навіть трошки моїм ім*ям.
Дякую тобі за твоє серце,
За пір*їнку яку носиш в волоссі,
За малюнки,які нагадують мені минулі життя
І за небесний сміх від якого хочеться жити...
Дякую,що смієш мене любити,
Дякую,що прагнеш мене прощати,
Дякую,що в змозі мене чекати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577837
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Той,що воює з вітряками