Журбою отруєні чари
В повітрі розлиті.
І серце мені розтинали
Обірвані миті.
Занадто ослаблені струни
Звучати не здатні.
Лишилося тільки відлуння
Далекого щастя.
Занадто натягнуті струни
Так легко порвати.
І знов стануть сірими будні
Й нечастими свя́та.
А час, не втікаючи більше,
Поволі пливе.
Завмерли слова найцінніші
Десь після "але...".
29.04.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577842
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Таня Кириленко