Танцює віхола садочком ніжно-біла...
Черешня тихо плаче, бо весна минає.
Вже її гості бджілки, мушки не літають
Куди вони поділися - Черешенька не знає.
Теплішим кожен день стає та кожна нічка.
Вже дощику земля і небо щиро просять.
А вітер знову десь заплутався в порічках
Й сніги пелюсткові далеко ген полями носить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577890
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Батьківна