Моя кохана, я прийду,
коли в саду зацвіте бузок,
до рук твоїх я упаду,
просто словам присвячу цей рядок.
Моя кохана, я знайду між секундами,
щоб обов’язково було щасливо.
Засію з любов’ю поле трояндами,
і скажу тобі тремтливо.
Моя кохана, я люблю...
тебе люблю, тобі дарую
білих і червоних троянд.Молю.
Щоб чути те, що чую.
Молю...
Щоб чути вранці сонне "Привіт",
а на вечір втомлене "Доброї ночі".
Не потрібен мені весь світ,
коли є твої очі.
Молю...
Щоб бачити, те що бачу.
Твій силует, який сховав сонячний промінь,
твої губи, які цілують на вдачу,
а всередині, після цього загорить - пломінь.
Молю...
Кожен день, кожну годину та хвилину,
щоб моя любов не переставала горіти,
щоб кожного ранку бачити голу спину,
і хотілось тебе зігріти.
Молю...
Аби називати тебе коханою,
поки мені не набридне і крапка.
Мені не набридне, Богом даною,
мені не набридне і трьохкрапка...
І я...
Моя кохана, я прийду,
коли в саду зацвіте бузок,
до рук твоїх я упаду,
просто тобі присвячу цей рядок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577979
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Міша Малюк